Традиційно принципова схема очищення відходячої  газоповітряної суміші (ГПС) від обертової печі випалу вапняку наступна: ГПС від обертової печі з температурою 1000 ÷ 1100ºС з запиленістю до 40 г / м3 відводиться в пилову камеру великих розмірів, далі подається на котел-утилізатор, після котла-утилізатора встановлюються циклони, а потім електрофільтри. При такій схемі очищення пил у ГПС складається переважно з пилу обпаленого вапна.

Сьогодні виробники газоочисного устаткування, в тому числі електрофільтрів, поліпшили якість виготовлення обладнання, яке забезпечує залишкову запиленість 70 мг / м3, яку практично не можливо досягти в електрофільтрах попереднього покоління.
Аналіз технічних властивостей електрофільтру показує, що отриманню очікуваного технічного результату при його використанні перешкоджають такі причини. В наслідок специфічних властивостей пилу, яка утворюється під час випалу вапняку, використання електрофільтрів не дозволяє гарантовано забезпечити високий ступень очищення технологічних газів на рівні сучасних екологічних норм.
Використання електрофільтрів вимагає застосування спеціальних заходів з інтенсифікації процесу осадження в електричному полі, а наростання необтрушуваних шарів частинок вапна на катодних та анодних електродах призводить до таких негативних процесів, як «зворотна корона» та зниження (запирання) струму коронування, що, у свою чергу, призводить до того, що окремі секції електродів електрофільтру не беруть участі в процесі електростатичного осадження пилу, а отже у наслідок цього знижується ефективність очищення. Інтенсифікація процесу осадження частинок пилу випалу вапняку в електричному полі шляхом кондиціонування потоку технологічних газів вимагає додаткових витрат на підбір відповідного реагенту, способу його дозованої подачі, пропорційної потужності технологічного процесу, а також додаткових витрат на оцінку фактора взаємодії реагенту з матеріалом газоходів та самим електрофільтром. Крім того, ступінь уловлювання суспендованих частинок в електрофільтрі залежить від їх розміру, що, в силу дрібнодисперсності та високоомністі пилу, яка утворюється під час процесу випалу вапняку, також не дозволяє досягти зниження кінцевої запиленністі технологічних газів. Використання електрофільтру для очищення технологічних газів печі випалу вапняку характеризується високими енерговитратами, високим капітальними та експлуатаційними витратами, а також складністю технічного обслуговування та недостатньою надійністю роботи.
У той же час застосування рукавних фільтрів дозволяє отримати залишкову запиленість менше 20 мг / м3.
Встановлюваний у комплексі обертової печі випалу вапняку шахтний підігрівач вапняку дозволяє не тільки використовувати тепло відходячих газів (температура ГПС знижується з 1100ºС до 350ºС), але й знизити запиленість ГПС з 25 г / м3 до 12,5 г / м3. Шахтний підігрівач вапняку можна розглядати як зернистий фільтр, наповнювачем якого є класифікований вапняк фракції 20 ÷ 40 мм, з висотою шару 8,5 м. Слід зазначити, що у шахтному підігрівачі вловлюється пил обпаленого вапна, що має високу реакційну здатність, а виноситься пил вапняку. Застосування шахтного підігрівача вапняку дозволяє стабілізувати параметри пилогазового потоку по температурі та піловому навантаженню.
Таким чином, шахтний підігрівач вапняку можна розглядати одночасно як перший ступінь очищення та рекуператор змішувального типу, після якого у комплексі установки обертової печі можна встановлювати рукавний фільтр.
Як правило, характеристика пилогазових викидів показує, що технологічні гази після охолоджувача мають температуру 350 ° С, запиленість – 12,5% (заг.) І вологість – 12,8% (заг.).
Фахівці компанії Aurum Engineering GmbH пропонують в системі очищення технологічних газів печі випалу вапняку, яка містить пристрій первинного очищення газів – підігрівач вапняку – в якості апарату тонкої очистки використовувати рукавний фільтр з робочим діапазоном температур, що гарантовано перевищує точку роси, та розміром пор фільтрувальної тканини рукавів, що відповідає дисперсності частинок у потоці первинно очищених та охолоджених газів, а також площею фільтрування, яка забезпечує швидкість фі льтруванія 1,5 – 2,0 м3 / м2⋅хв.
Фахівці компанії Aurum Engineering GmbH мають досвід проектування одноступеневих газоочисних устатковин за обертовими печами випалу вапняку, які здатні працювати в умовах високої запиленісті технологічних газів та наявності в них великих часток (за дисперсним складом частинки розміром більше 16 мкм складають 60%).
Реалізація подібних рішень дозволяє скоротити капітальні витрати на спорудження першого ступеня газоочистки та площі для її встановлення. Відсутність першого ступеня – інерційних пиловловлювачів – дозволяє також скоротити витрати на придбання та експлуатацію тяглодут’євого обладнання за рахунок виключення зі схеми гідравлічного опору (1,5 кПа) першого ступеня.

0 replies

Leave a Reply

Want to join the discussion?
Feel free to contribute!

Leave a Reply