На сайті ООН ідеться про те, що на території України зосереджені родовища 21-го рідкісного та рідкісноземельного елемента з переліку 30 речовин, що визначені Європейським союзом як «критична сировина» у виробництві пристроїв для розвитку «зеленої» енергетики. Серед них – літій, кобальт, скандій, тантал, ніобій та інші.
За оцінками експертів, в Україні міститься приблизно 5% усіх світових запасів «критичної сировини» у вигляді рідкісних і рідкоземельних металів.
Україна володіє найбільшими підтвердженими запасами літію в Європі, а також входить до числа найбагатших європейських країн за запасами рідкометалічної сировини. При цьому вартість родовищ оцінюється в суму до 12 трлн. доларів.
Найважливішою ознакою української сировинної бази рідкісноземельних металів є те, що розвідані поклади мінеральної сировини України являють собою досить великі родовища всіх відомих генетичних типів. Це дає змогу Україні повністю забезпечити потреби власної промисловості та бути одним із лідерів на світовому ринку металів. Серед родовищ є унікальні.
Рідкісні та рідкісноземельні метали виявлені в комплексних родовищах і рудопроявах у межах Українського щита. Мінеральні багатства Українського щита існують близько 3,4 мільярда років. «Україна має значні запаси кольорових і рідкісноземельних металів, включно з унікальними родовищами берилію, цирконію, танталу, а також комплексом фосфорних рідкісноземельних і рідкіснометальних руд», – повідомляє MiningWorld.
Цирконій і скандій зосереджені в розсипних і корінних родовищах у значних обсягах, їх видобуток не ведеться.
Азовське родовище цирконієвих руд на території Донецької області було розвідано ще за часів СРСР. Основні пошукові роботи на території Азовської структури проводилися щодо цирконієвих руд у 1988-1992 роках Приазовською експедицією КП «Південукргеологія». На початку 2000-х проводилася його промислова оцінка
Азовське родовище належить до категорії дуже великих рідкісноземельних родовищ з багатими рудами (перспективні запаси – понад 500 тис. тонн оксидів рідкісних металів) за їхнього вмісту в рудах до 1-2%). Промислова цінність родовища значно збільшується присутністю в рудах великих запасів цирконію (близько 1 млн тонн ZrО2 при вмісті 1,4%). За вартістю ітрію і лантану воно втричі багатше за Ловозерське родовище на Кольському півострові та можна порівняти з такими унікальними родовищами світу, як Байюнь-Обо (КНР) і Маунтін-Пас (США).
Азовське родовище остаточно не вивчено, але на сьогодні можна сказати, що, окрім цирконію, ітрію і лантану, в ньому визначено церій, самарій, європій, тербій, іттербій, лютецій.
Найбільш розвіданим в Україні є Мазурівське родовище (Донецька обл.). Тут виявлено 16 рудних покладів із промисловим вмістом танталу, ніобію і цирконію, а також супутнього цінного компонента – нефеліну. Загальні запаси руд – понад 200 млн тонн. Перший рудний поклад родовища вже частково відпрацьовувався відкритим способом протягом 15 років. Після збагачення та переробки руди отримували цирконієвий концентрат. Тоді Мазурівське вважалося родовищем тільки циркону. До початку 90-х років видобуток рідкісних і рідкісноземельних металів було припинено.
Представляє промисловий інтерес також техногенне родовище – гідровідвал збагачувальної фабрики, утворений хвостами з відходів переробки рідкіснометалевих руд Мазурівського родовища – близько 2 млн. тонн покладів. За мінералогічним і хімічним складами відходи збагачення ідентичні складу корінних руд Мазурівського родовища.
Більшість родовищ України розвідано не повністю, наприклад, такі як Новополтавське рідкіснометалево-апатитове родовище (Запорізька обл.), прогнозні ресурси якого становлять 0,5 тис. тонн рідкісноземельних металів, або Петрово-Гнутівське родовище (Донецька обл.) флюориту та рідкісних земель.
Родовище ітрію, рідкісних земель і цирконію розташоване поблизу сел. Перга Житомирської області. Прогнозні ресурси до глибини 300 м становлять: неодиму – 143 тис. тонн, інших рідкісноземельних металів – 299 тис. тонн. Прогнозні ресурси родовища ітрію та рідкісних земель Балка Корабельна (м. Первомайськ Миколаївської обл.): оксидів рідкісноземельних металів – 89 тонн, оксиду ітрію – 34 тонни.
В Україні літій не видобувають, хоча геологи стверджують, що, судячи з розвідданих, наша країна є лідером у Європі за його запасами. Інвесторів могло б зацікавити Полохівське родовище в Кіровоградській області, найбільше розвідане. Поруч із ним – трохи менше, Станковатське, і на кордоні Запорізької та Донецької областей – Шевченківське. З огляду на близькість сировини до підприємств провідних європейських виробників і споживачів продукції з літію, інвестиції у видобуток його сировини й виробництво виглядають цілком перспективними.
За наявними відомостями з відкритих джерел, запаси літієвих руд на Шевченківському родовищі за категорією С1 становлять 5,7 млн тонн, за категорією С2 – понад 8 млн тонн.
Паладій в Україні також є. Утім, обсяги його покладів невідомі, тому що розвідувальні роботи не проводилися і метал не видобувався.
У країни також є реальна можливість вийти на світовий ринок із чистими та надчистими металами, такими як галій, індій, талій.
За часів СРСР Україна виробляла рідкісні та рідкоземельні метали. Представником підгалузі був Придніпровський хімічний завод (ВО «ПХЗ»), який виробляв велику гаму сполук рідкісних і рідкоземельних металів, а саме:
– гідроксид сумарного рідкоземельного концентрату (70 % елементів групи церію і 30 % ітрію);
– оксиди й карбонати сумарного рідкісноземельного концентрату; у 1998 р. було включено в роботу новий каскад екстракційного поділу на дві групи – церієву (легку) з об’ємом виробництва 900-1050 тонн на рік і ітрієву (середньоважчу) з об’ємом виробництва 450 тонн на рік;
– сплав «дідим» (неодим+празеодим), який є основою виробництва високоенергетичних магнітів неодим-залізо-бор.
Наразі Україна не виробляє рідкоземельні метали.
Привабливою ознакою української мінеральної сировини порівняно з іншими родовищами є можливість її повного використання шляхом супутнього отримання високоліквідної продукції: цирконового, польовошпатового концентратів тощо.
Вилучення рідкісних і рідкісноземельних металів з наявних родовищ доцільне, але потребує детальної техніко-економічної оцінки.
Україна має потужний ресурсний потенціал скандію, берилію, ніобію, танталу, літію, цирконію, рідкоземельних металів. Щоправда, розробляти родовища руд рідкісних металів складніше, ніж залізних або марганцевих. Рідкісних металів у породах міститься мало – потрібні сучасні, ефективні технології збагачення. Нині це єдино розумний підхід, який дасть змогу вітчизняній промисловості конкурувати на світових ринках.
Розвиток оборонно-промислового комплексу та поширення нових технологій відновлюваної енергетики підвищило важливість рідкісних і рідкоземельних металів у міжнародній конкуренції.
Провідні експерти сходяться на думці, що безпека й енергетичне майбутнє світу визначатиметься двома напрямками, що розвиваються, – альтернативний транспорт і «енергетичний перехід», викликаний кліматичною кризою. Через це, як прогнозують у Світовому банку, видобуток і виробництво рідкоземельних матеріалів зросте на 500% до 2050 року.
А отже, залучення інвесторів у сферу видобутку та перероблення рідкісних і рідкоземельних металів може стати запорукою розвитку і процвітання України. Розроблення вітчизняних мінеральних ресурсів має розглядатися як один із пріоритетів у розвитку нашої країни.
ВИСНОВКИ
1. В Україні міститься приблизно 5% усіх світових запасів «критичної сировини» у вигляді рідкісних і рідкоземельних металів.
2. Україна володіє найбільшими підтвердженими запасами літію в Європі, а також входить до числа найбагатших європейських країн за запасами рідкіснометалевої сировини. При цьому вартість родовищ оцінюється в суму до 12 трлн. доларів.
3. Україна має потужний ресурсний потенціал скандію, берилію, ніобію, танталу, літію, цирконію, рідкоземельних металів.
4. Привабливою ознакою української мінеральної сировини порівняно з іншими родовищами є можливість її повного використання через попутне отримання високоліквідної продукції: цирконового, польовошпатового концентратів тощо.
5. Залучення інвесторів у сферу видобутку та перероблення рідкісних і рідкоземельних металів може стати запорукою розвитку та процвітання України.
